30 січня 1930 року народився Всеволод
Зіновійович Нестайко
– найпопулярніший український письменник, класик сучасної
української дитячої літератури, на книгах якого виросло кілька поколінь
читачів. Його твори, повні щирості і мудрості, можна відкривати для себе на будь-якому етапі життя. Його ще
називають «сонячним казкарем», «добрий янгол української літератури».
- Нестайко
народився в Бердичеві. В дитинстві Всеволод був дуже хворобливим хлопчиком..
- Мріяв
швидше вирости і стати великим та дорослим. «Може тому, що я був справді малий
на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь
червоний». Мене дражнили: «Море горить», «Пожежна машина». А ще в класі мене
звали «Рудий африканський їжачок», – згадує письменник. І щоб швидше вирости
Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні та
нетерплячці Всеволод і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри
і вже не був рудим.
- Батько
письменника загинув у концтаборі, коли сину було всього три роки. Чекісти
заарештували його за те, що він був Січовим Стрільцем .
- Мама
викладала російську мову і літературу ще до війни, потім стала сестрою
милосердя в російській армії. Коли почалась Перша світова, їх з батьком
розділила лінія фронту. В часи Другої світової та німецької окупації, жінка
відкрила підпільну школу, де її 11-літній син навчався з іншими дітлахами.
- Рідною
мовою в родині Нестайків була російська. Однак Всеволода віддали вчитися до
української школи, «щоб знав мову свого батька».
- Через
обставини терору та війни не вчився у 5-му та 9-му класах. Курс 9-го класу
пройшов самостійно за два місяці. Дуже любив читати пригодницькі шедеври Джека
Лондона, Жюля Верна, Миколи Трублаїні й частенько мріяв про море, кар’єру
капітана і мандрівки в далекі краї. Однак через проблеми із зором, нездатність
розрізняти зелений та червоний кольори, мрії так і залишились мріями.
- Юний
Всеволод зразковою поведінкою не вирізнявся. Бувало, що й учителі сміялися з
його жартів, а часом виставляли за двері. А в старших класах навіть виганяли зі
школи, проте йому вдавалося самому вирішувати свої справи з директором так, що
матір нічого й не знала.
- Працював
у редакціях «Дніпро», «Барвінок». У 26 років очолив редакцію видавництва
«Веселка». Всеволод Зіновійович говорив, що побути дитиною йому завадила Велика
Вітчизняна війна, тому й став він дитячим письменником, щоб у творах
повертатись у дитинство, догратися, досміятися.
- Був
знайомий з відомими українськими письменниками: Остапом
Вишнею, Наталею Забілою, Максимом Рильським, Павлом Тичиною…
За 55 років літературної
діяльності письменник подарував світові більше 30 повістей, романів і збірок
оповідань, багато творів автора увійшли до золотого фонду дитячої літератури
України.