Інформаційний листок. Всеволод Нестайко.

 

30 січня 1930 року народився Всеволод Зіновійович Нестайко

 – найпопулярніший український письменник, класик сучасної української дитячої літератури, на книгах якого виросло кілька поколінь читачів. Його твори, повні щирості і мудрості, можна відкривати для себе на будь-якому етапі життя. Його ще називають «сонячним казкарем», «добрий янгол української літератури».

-   Нестайко народився в Бердичеві. В дитинстві Всеволод був дуже хворобливим хлопчиком..

-       Мріяв швидше вирости і стати великим та дорослим. «Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь червоний». Мене дражнили: «Море горить», «Пожежна машина». А ще в класі мене звали «Рудий африканський їжачок», – згадує письменник. І щоб швидше вирости Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні та нетерплячці Всеволод і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і вже не був рудим.

-       Батько письменника загинув у концтаборі, коли сину було всього три роки. Чекісти заарештували його за те, що він був Січовим Стрільцем .

-       Мама викладала російську мову і літературу ще до війни, потім стала сестрою милосердя в російській армії. Коли почалась Перша світова, їх з батьком розділила лінія фронту. В часи Другої світової та німецької окупації, жінка відкрила підпільну школу, де її 11-літній син навчався з іншими дітлахами.

-       Рідною мовою в родині Нестайків була російська. Однак Всеволода віддали вчитися до української школи, «щоб знав мову свого батька».

-       Через обставини терору та війни не вчився у 5-му та 9-му класах. Курс 9-го класу пройшов самостійно за два місяці. Дуже любив читати пригодницькі шедеври Джека Лондона, Жюля Верна, Миколи Трублаїні й частенько мріяв про море, кар’єру капітана і мандрівки в далекі краї. Однак через проблеми із зором, нездатність розрізняти зелений та червоний кольори, мрії так і залишились мріями.

-       Юний Всеволод зразковою поведінкою не вирізнявся. Бувало, що й учителі сміялися з його жартів, а часом виставляли за двері. А в старших класах навіть виганяли зі школи, проте йому вдавалося самому вирішувати свої справи з директором так, що матір нічого й не знала.

-       Працював у редакціях «Дніпро», «Барвінок». У 26 років очолив редакцію видавництва «Веселка». Всеволод Зіновійович говорив, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна, тому й став він дитячим письменником, щоб у творах повертатись у дитинство, догратися, досміятися.

-       Був знайомий з відомими українськими письменниками: Остапом Вишнею, Наталею Забілою, Максимом Рильським, Павлом Тичиною…

 За 55 років літературної діяльності письменник подарував світові більше 30 повістей, романів і збірок оповідань, багато творів автора увійшли до золотого фонду дитячої літератури України.