Веселі нотки Юлії Драгун

Надзвичайна, добра, талановита, чуйна, радісна Юлія Драгун завітала до рідної книгозбірні, щоб поспілкуватися зі своїми маленькими читачами-прихильниками та поділитись літературними новинками. На довгоочікувану зустріч з письменницею потрапили учні 3-А класу ЗОШ №6 ім. Гренджі-Донського (вчитель Світлана Дудко) і 3-А класу СШ №5(вчитель Тетяна Ледней та вихователь ГПД Софія Висоцька).
 Школярі зібрали усі «веселі нотки», що надихають авторку на творчість і в результаті - прем’єра пісні «Ой зелена полонина» (із збірочки «Ой віночку-барвіночку»), музичне обрамлення Вікторії Ковач. А студентка І-курсу  Ужгородського музичного коледжу ім. Дезидерія Задора, Лесів Дарина, акапельно виконала пісню «У нашому городочку зацвіла калина» (слова Ю.Драгун). Директор видавництва «Карпати» Віктор Браславець та головний редактор Борис Кушнір поділились радістю народження нової, 10, ювілейної книги Юлії Юріївни та продемонстрували ескізи малюнків до цього видання. На коротко - часову зустріч завітали також фольклорист, літературознавець, бібліограф, мистецтвознавець і педагог, заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта, журналістка Таїсія Грись. Цікава розмова з письменницею, автографи та спільні фото ще довго нагадуватимуть про цікаву зустріч.

«Голодомор – 1932-1933 років – біль серця всієї України»

Літа 1933 - від Різдва Христового був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ані потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу — старих, молодих, дітей, і ще не народжених — у лонах матерів. Такими словами розпочалася година історичної правди "Незабутні колоски голодомору 1932-33 р.р.". Зі сльозами на очах користувачі бібліотеки переглядали  відео-слайди («Голодомор 32-33- Геноцид проти українців. Хто відповість за це?», «Голодний дух» і т. д), ступаючи болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на благословенній землі квітучого українського краю. Досі не віриться, що тут раптово зник хліб, люди залишилися без зернини. І це в урожайний рік. Пухли старі й малі, вимирали родинами й селами.

   Озиратися в минуле треба кожному. Тільки осмисливши минуле, зробивши висновки, ми повинні зробити все, щоб історія не повторилася.

Планета толерантності

До Міжнародного дня толерантності.

16 листопада світ відзначає Міжнародний день толерантності. Малечі суть цього слова майже незнайома. І, на перший погляд, звучить воно абсолютно незрозуміло. Тому бібліотечні працівники Міської бібліотеки для дітей намагались пояснити дітворі важливість толерантних вчинків для існування і розвитку людського суспільства. Нині толерантність розуміється перш за все як повага і визнання рівності, відмова від домінування та насилля, визнання права інших на свої думки та погляди. Толерантність має на меті прийняття інших такими, якими вони є. І це питання , на сьогоднішній день,надто актуальне.

Як правильно себе вести між однолітками, не ділячи світ на чорне і біле, на «своїх» і «чужих»; як цінувати дружбу; самокритично оцінювати свої вчинки, а не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших - про все це учні 2-А та 1-А  СШ №5 довідались, відвідавши пізнавальні години «Щоб не марно в світі жити, вчіться діти всі дружити». Присутні переглянули відео-презентацію «Толерантний світ-гармонійний світ», книжкову виставку «Від щирого серця даруймо добро» та прийняли участь в майстер-класі «Посмішка приносить радість», з виготовлення саморобок - «Смайлик-толерант».

А  старшокласникам, учням 9-В та 9-Г Лінгвістичної гімназії ім.Т.Шевченка (класні керівники Андрея Хома, Ганна Ващинець та бібліотекар Марія Бокоч), було запропоновано прийняти участь в командній грі «Планета толерантності». Учасники ігрового тимбілдингу освоїли рецепт толерантної поведінки в сучасному суспільстві, знаходили цікаве рішення під час психологічних експериментів («Корзина яблук» , «Моє бачення вірне»), позмагалися в «Сорочці примирення» та створили «Дерево толерантності».

Бібліотекарі сподіваються , що такі години пробудять у дитячих душах почуття щирості і доброти.