неділя, 7 червня 2020 р.

Добрі традиції. Зелені свята.


Зелені свята, які тісно пов'язані з природою, культом рослинного світу, магією заклинання майбутнього врожаю.
Своїм корінням свято сягає сивої давнини. Ще стародавні римляни святкували день троянд – Rosaria, або Pаrentalia – свято предків, коли гробниці й могили встеляли квітами. Від римлян традиція перейшла на Балкани, а згодом поширилася Європою. В Україні слово "русалії" відоме з літописів ХІ століття, коли згадується в значенні ігрищ поруч зі словами "скоморох" і "гусла".
Із запровадженням християнства свято увійшло в церковний календар як Зішестя Святого Духа, П'ятидесятниця або Трійця. Згідно з Євангелієм, на 50-й день після Воскресіння на апостолів зійшов Святий Дух. Учні Христові заговорили різними мовами й понесли у світ Слово Боже. Зішестя Святого Духа вважається однією з найголовніших подій і вшановується нарівні з Великоднем і Різдвом.
Свято Трійці символізує початок літа, день прославлення процвітаючої природи, найзеленіше свято у році. Вважається, що саме в цей день Бог створив Землю і засіяв її зеленню.
ПОВІР'Я НА СВЯТО ТРІЙЦІ
  • Протягом багатьох років слов'яни були переконані, що купатись під час Зелених свят не можна не тільки у незнайомому водоймищі, але й у домашніх умовах. Вважалося, що людину могли русалки затягнути у водойму або начаклувати так, що людина захлинеться, навіть купаючись у власному будинку.
  • Серед хатніх робіт, від котрих обов'язково потрібно було відмовитись, варто назвати: шиття, прибирання, миття та прання. Також нічого не можна робити на городі та в саду.
  • Вберегтись від нещасть та захистити своїх рідних можна в тому разі, якщо щедро на свято Трійці роздавати милостиню нужденним. Нікого, хто просить про допомогу в цей день, не можна оминати своїм милосердям.
  • У Карпатах з Зеленою суботою пов'язаний також звичай просити одне в одного вибачення.
  • За дохристиянським віруванням, на Зелені свята мерці вдруге (після Великодня) виходять на світ із землі. У деяких регіонах відзначалися Поминальні дні – готувалася обрядова їжа, частиною обряду було речитативне "розмовляння з предками" над могилками. Могили предків обсипали клечаним зіллям. На кладовищі влаштовували панахиди. Ця традиція подекуди збереглася до наших днів.
  • Крім того, в Україні був звичай на Богодухів день (понеділок) освячувати криниці (вважалося, що саме в них переховуються русалки).
  • У народі вірили, що якщо посвататися на Трійцю й одружитися на Покрову (14 жовтня), то сімейне життя буде довгим і щасливим.
Ці книги допоможуть вам розширити свої знання про українські традиції.