четвер, 22 жовтня 2020 р.

«Осінь — це час пити чай, їсти печиво і закохуватися в нову книгу».


  Осінь – це надзвичайна, чарівна і казкова пора року. Вона одягає на світ навколо свою специфічну і особливу маску, крізь яку все здається неймовірним і навіть звичайні, на перший погляд, речі стають незабутніми, як наші книги.







середа, 21 жовтня 2020 р.

День народження Європейського Союзу

 


1 листопада  свiтова спільнота вiдзначає  День  заснування  Європейського Союзу. ЄС утворився на основі підписаного 7-го лютого 1992-го року Маастрихтського договору, який набув чинності 1-го листопада 1993 - го року i  який заклав основи існування Єдиної Європи в тому вигляді, в якому ми знаємо її сьогодні.

 Сьогоднi Європейський Союз  — економічний  та  політичний  союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі. Європейський Союз – це сім’я демократичних європейських країн, які об’єдналися заради миру та процвітання. Євросоюз – це не держава, що має замінити існуючі держави, і він також значно більший за будь-яку міжнародну організацію. Країни, що входять до ЄС, заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому стало можливо демократично приймати рішення з конкретних питань, які становлять спільний інтерес, на європейському рівні. Європейський Союз створив спільну валюту, динамічний спільний ринок, в якому люди, послуги, товари і капітал пересуваються вільно. ЄС намагається зробити так, щоб внаслідок соціального прогресу та справедливої конкуренції якомога більше людей могли скористатися перевагою спільного ринку.

Святкуйте День народження Європейського Союзу разом з бібліотекою, та читайте книги європейських письменників.

Літературна Європа







понеділок, 12 жовтня 2020 р.

"БЕРИ ПРИКЛАД" (найвідоміші особистості світу)


Цих людей сміливо можна назвати геніями.  Їм вдалося не тільки заробити мільйони, навіть мільярди, а й прославитися на весь світ. Вони є авторами масштабних проектів і джерелом мудрих думок, які надихають на нові звершення і донині.

Немає сумніву, що інноватор та сміливий мрійник Ілон Маск – один із тих, хто на наших очах творить майбутнє. Кожен із його грандіозних проектів вражає та відкриває нові грані не тільки можливостей людства, а й перспективи для розвитку нашої планети загалом. Для того, щоб познайомитися з Ілоном ближче та дізнатися, як він став таким, яким є зараз, варто читати книгу журналіста Ешлі Венса. Останній розмовляв із Маском близько 50 годин, щоб написати біографію, яка би з точністю та щирістю розповіла про «Ніколу Теслу 21 століття».

«Ілон Маск. Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє» – маст-рід для розумних, сучасних та амбітних людей, які крокують у ногу з часом.

«Кожному в нашій країні слід вчитися програмувати комп’ютер, адже це вчить нас думати». Стів Джобс

Відомий на весь світ творець Apple говорив: «Секрет успіху – вірити в свою місію». Для Стіва на першому місці завжди була мета змінити світ на краще, а не отримати гроші завдяки бізнесу. Тому Apple створювався для надання нових можливостей людині в користуванні персональними комп’ютерами. Як бачимо, це Стіву дійсно вдалося.

  Нікола Тесла. Один із найвідоміших в історії винахідників розповідає про свої перші досягнення, погляди на самовдосконалення, роботу й непересічні думки про розвиток цивілізації. Також у книзі є передбачення майбутнього, які почали збуватися вже після смерті Тесли.

  Книга відкриває винахідника з багатьох сторін. Ми маємо змогу не тільки познайомитися з його геніальними ідеями, які випередили час, а й дізнатися, яким було дитинство і юність Ніколи.

   Альберт Ейнштейн  – один із засновників сучасної теоретичної фізики, лауреат Нобелівської премії з фізики 1921 року, громадський діяч-гуманіст.   Почесний доктор близько 20 провідних університетів світу, член багатьох Академій наук, у тому числі іноземний почесний член АН СРСР (1926). Ейнштейн – автор понад 300 наукових робіт із фізики, а також близько 150 книг та статей в галузі історії та філософії науки, публіцистики та ін.




четвер, 8 жовтня 2020 р.

Вірус. Складні речі простими словами.

Останнім часом слово «вірус» частенько на вустах у кожного з нас. Більшість не розуміє, що це таке. Саме тому ми хочемо розповісти про складні медичні формулювання простою мовою. Все , що варто знати…

Що таке віруси?


Існує популярна теорія, що віруси — це перші мешканці нашої планети. Водночас вони — провокатори хвороб. Збудники захворювань бувають різні: у вигляді клітини (це бактерії), у дрібнішій формі — це віруси.

Але не думайте, що віруси — такі собі простачки, порівняно з бактеріями. Це не так, адже вони живі, мають ДНК або РНК, здатні до мутації, розмноження та виживання в складних умовах.

Коли віруси виникли і в чому їхня користь?

 Є версія, що віруси потрапили на Землю в момент її створення і що вони, начебто, живуть і в космосі. Якщо брати до уваги, що з вірусів почалось наше життя на планеті, то віруси — це добре.

Колись експеримент довів, що в умовах повної стерильності організм є нежиттєздатним. Це доводить необхідність для нас контактувати з вірусами. Вони суперважливі для імунної системи.

Ви знаєте, що в медиків існує поняття «вік шмаркачів»? Він триває з 2 до 9 років, коли діти часто хворіють. Це абсолютно нормальний процес для нашого життя. Так діти знайомляться з вірусами, виробляють проти них природну зброю (імунітет) та адаптуються до життя на планеті.

З чим їх не варто плутати і чому?

 Віруси не можна плутати з бактеріями, особливо під час лікування.

Наприклад, антибіотики не лікують від вірусів. Антибіотики існують для лікування від бактерій. Віруси — це, наприклад, грип, застуда, кір, свинка, краснуха, поліомієліт. А бактеріальні хвороби — це, наприклад, туберкульоз, тиф, холера чи ангіна. Бактерії викликають інші симптоми та характер розвитку хвороби, ніж віруси. Адже це складніша форма життя.

А де живуть віруси і що люблять?

 Віруси найбільше люблять жити в живому організмі — людини, тварини чи рослини. Саме в організмі віруси займаються улюбленою справою — розмноженням. Але вони вміють виживати й поза організмом. Здебільшого десь на дверних ручках, столах, поручнях маршруток та інших поверхнях.

Довжина їхнього життя поза організмом залежить від сприятливості умов. Віруси полюбляють низку температуру, вологість, туман. За таких умов їм легко мігрувати від людини до людини.

Як і для чого віруси потрапляють в організм?

 Для розмноження. Бо самовідтворення — це сенс їхнього життя. Лише в організмі віруси можуть продовжувати свій рід, адже для цього їм потрібна клітина.

Як врятуватися від вірусів?

Обов’язковий крок номер один — вакцинація.

Крок номер два — гігієна.

Захиститися від вірусів допомагає комплексний підхід. «Вік шмаркачів» тренує імунну систему, вакцинація вберігає від «обов’язкових» хвороб, а гігієна та обережність — наші елементарні заходи безпеки.




 

понеділок, 28 вересня 2020 р.

Бабин Яр - біль і пам'ять!

79 років тому – 29 вересня 1941-го – в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Ця трагедія стала всесвітнім символом Голокосту. Трагедію Бабиного Яру, яка виходить за межі людського сприйняття, треба пам'ятати, аби не зробити жахливих помилок у майбутньому.








субота, 22 серпня 2020 р.

День прапора України


Цього дня українці вшановують один із офіційних символів країни – Державний прапор України.
Щороку 23 серпня, за добу до святкування Дня Незалежності, Україна відзначає День державного прапора. Дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг. Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України.
Символічне значення кольорів
Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви.
Прапор України: історія появи
Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі. Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів. Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.
Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст. Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки.
Цікаві факти про український прапор:
1. Український прапор змінив кілька кольорів, перш ніж прийти до звичного синьо-жовтого забарвлення — він був червоним, малиновим і червоно-синім. У 1918 році Центральна Рада на чолі з Грушевським затвердила нинішню гаму кольорів.
2. Китайська художниця Мао Мао в 1992 році попросила першого президента України Леоніда Кравчука поміняти розташування кольорів на прапорі. Таке поєднання, на думку Мао, символізувало біди для держави.
3. У 2016 році українські альпіністи встановили наш прапор на вершині найвищого вулкана світу — Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота — 6872 метри.
4. Серед прапорів слов’янських країн тільки український і боснійський не мають червоного кольору.

неділя, 7 червня 2020 р.

Добрі традиції. Зелені свята.


Зелені свята, які тісно пов'язані з природою, культом рослинного світу, магією заклинання майбутнього врожаю.
Своїм корінням свято сягає сивої давнини. Ще стародавні римляни святкували день троянд – Rosaria, або Pаrentalia – свято предків, коли гробниці й могили встеляли квітами. Від римлян традиція перейшла на Балкани, а згодом поширилася Європою. В Україні слово "русалії" відоме з літописів ХІ століття, коли згадується в значенні ігрищ поруч зі словами "скоморох" і "гусла".
Із запровадженням християнства свято увійшло в церковний календар як Зішестя Святого Духа, П'ятидесятниця або Трійця. Згідно з Євангелієм, на 50-й день після Воскресіння на апостолів зійшов Святий Дух. Учні Христові заговорили різними мовами й понесли у світ Слово Боже. Зішестя Святого Духа вважається однією з найголовніших подій і вшановується нарівні з Великоднем і Різдвом.
Свято Трійці символізує початок літа, день прославлення процвітаючої природи, найзеленіше свято у році. Вважається, що саме в цей день Бог створив Землю і засіяв її зеленню.
ПОВІР'Я НА СВЯТО ТРІЙЦІ
  • Протягом багатьох років слов'яни були переконані, що купатись під час Зелених свят не можна не тільки у незнайомому водоймищі, але й у домашніх умовах. Вважалося, що людину могли русалки затягнути у водойму або начаклувати так, що людина захлинеться, навіть купаючись у власному будинку.
  • Серед хатніх робіт, від котрих обов'язково потрібно було відмовитись, варто назвати: шиття, прибирання, миття та прання. Також нічого не можна робити на городі та в саду.
  • Вберегтись від нещасть та захистити своїх рідних можна в тому разі, якщо щедро на свято Трійці роздавати милостиню нужденним. Нікого, хто просить про допомогу в цей день, не можна оминати своїм милосердям.
  • У Карпатах з Зеленою суботою пов'язаний також звичай просити одне в одного вибачення.
  • За дохристиянським віруванням, на Зелені свята мерці вдруге (після Великодня) виходять на світ із землі. У деяких регіонах відзначалися Поминальні дні – готувалася обрядова їжа, частиною обряду було речитативне "розмовляння з предками" над могилками. Могили предків обсипали клечаним зіллям. На кладовищі влаштовували панахиди. Ця традиція подекуди збереглася до наших днів.
  • Крім того, в Україні був звичай на Богодухів день (понеділок) освячувати криниці (вважалося, що саме в них переховуються русалки).
  • У народі вірили, що якщо посвататися на Трійцю й одружитися на Покрову (14 жовтня), то сімейне життя буде довгим і щасливим.
Ці книги допоможуть вам розширити свої знання про українські традиції.