Бібліотека працює з 9 до 18 години, вихідний день - субота. Наша адреса: м.Ужгород пл.Б.Хмельницьк

вівторок, 28 листопада 2017 р.

Бібліотека-місце для перегляду фільму


  Бібліотекар Андріана Гузак запросила учнів 7-А та 7-Б класів угорськомовної школи №10 на денний кінопоказ. Для перегляду було запропоновано комедійну стрічку пригодницького жанру на  угорській мові "80 днів навколо світу", за романом Жуль Верна.
  По закінченню перегляду відбулась  гра- вікторина. Переможець отримав в подарунок книгу.






пʼятницю, 24 листопада 2017 р.

Не дай нам, Боже, таку лиху годину… Збережи, Боже, Мати-Україну…

     Вшанування жертв Голодомору – це воскресіння нашої пам’яті. Пам‘ять про знищених і невинно убієнних об'єднала у великій скорботі студентів 2 та 3 курсу(відділення "Інформаційно бібліотечна та архівна справа", педагог Апшай М.В.) Коледжу культури і мистецтв, які стали учасниками години скорботи "Голодомор: погляд в минуле" Бібліотекірі запропонували присутнім перегорнути скорботні сторінки подій 1932-33 років із файл-презентації "Україна пам'ятає!".
 Запаливши свічку пам'яті, молодь хвилино мовчання пом'янула всіх загиблих. І в кожній душі цей маленький вогник свічечки залишився , як спомин про тих, кого сьогодні немає серед нас, які померли страшною смертю, дай, Боже, щоб це ніколи більше не повторилось!
Хай світло від свічки у небо летить,
Хоча б одну душу зігріє в цю мить.
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.
     Озирнутись в минуле допоміг онлайн-перегляд художнього фільму "Гіркі жнива". Щоденники народної трагедії були представленні у книжковій виставці "Рік коли плакали ангели". А хронологія тих подій закарбована в "Памятці для майбутніх поколінь".







середу, 22 листопада 2017 р.

УРОК ДОБРОТИ.

«Ті, що творить ДОБРО, творять - Життя».
Уроки бувають різні: сумні і веселі, цікаві і не дуже, повні дивних відкриттів, переконливих доказів, практичних дій, міркувань та передбачень.  Та сьогодні ми запропонували дітям урок Доброти. Девізом нашого уроку стали такі слова: 
«Хай сьогодні в кожне серце наш урок додасть тепла,
 Хай прийде до нас натхнення, в очах сяє доброта.»

Учням 2-Б кл. СШ №5 надзвичайно сподобались коротенькі повчальні оповідання В.О.Сухомлинського, що читала бібліотекар Тетяна Крічфалушій. Дітлахи слухали "Притчу про двох вовків. Добро і Зло", та вправно продовжували народні прислів’я і приказки на дану тему.

  Кожен учасник цього уроку зумів віднайти в різних періодичних виданнях оповіді про добрі вчинки. Підсумком цього заходу стали слова вчителя Висоцької С.І.  : «Людина повинна жити так, щоб комусь було від цього радісно»




четвер, 9 листопада 2017 р.

"В Україні проживаєш, а чи мову її знаєш"

Мова - це серце нації і полотно, на якій людина вишиває візерунки свого буття. Мова – це особистість, вона має обличчя, свій характер, темперамент, свою культуру, мораль, честь і гідність, своє минуле і майбутнє. Та чи добре школярі  знають свою мову, бібліотекарі перевірили, провівши мовознавчий турнір з учнями 3-А кл. СШ № 5  (вчитель Василина Просолін). Дітворі сподобалися цікаві конкурси: "Загубилася буква", "Слово поміж буквами", "Відповідь у словах", "Як звуться дітки тварин", "Числа в словах" та ін.  Переможці отримали призи.






   На мовні посиденьки "Дітям про державну рідну українську мову" були запрошені учні 2-Бкл., цієї ж школи, (вчитель Софія Висоцька). Насамперед бібліотекар Світлана Маргіта почитала  декілька казок про мову із книжечки Зірки Мензатюк "Чарівні слова". Присутні відгадували загадки та декламували вірші.


   Конкурси, загадки та ігри з буквами та словами відчинили перед дітьми двері у чарівний світ рідної мови, долучили їх до творчості.

середу, 8 листопада 2017 р.

Тематичний вернісаж

"Рідна країна-безпечна країна: як треба поводитися на дорогах".
Своє бачення, як треба поводитися на дорогах,  представили школярі в малюнку. Читальний зал бібліотеки перетворився на міні- вернісаж. Активними учасниками конкурсу стали учні НВК "Гармонія".











четвер, 2 листопада 2017 р.

Історичний відеоурок

                 
                                    Про це варто пам'ятати
 «Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

                        Вражаючі факти про «Великий терор» в Україні

1. Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.

2. Інші місця масових поховань жертв «Великого терору» політичних репресій 1937–1938 рр. – Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). У Західній Україні після 1939 р. також з’явились місця масових поховань, зокрема урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область), Тюрма на Лонцького (Львів).

3. Найкривавіша ніч у Києві – 19 травня 1938 року,  коли у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням. Спочатку для масових поховань відводилися спецділянки цвинтарів. У пік репресій з метою приховати масштаби злочину енкавидисти змінили цю практику. У фруктових садах, парках, приміських лісах викопувались траншеї для поховань, часто трупи засипалися негашеним вапном.

4. 27 жовтня – 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорськ у Карелії з нагоди наближення 20-річчя Жовтневої революції було розстріляно 1111 осіб, з них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною.

5. НКВД УРСР розташовувався у Києві у 1934–1938 рр. у будівлях колишнього Київського інституту шляхетних дівчат (згодом – Жовтневий палац), у 1938–1941 рр. по вул. Короленка (нині – Володимирська), 33. Київський міський відділ та управління НКВД по Київській області розміщувались по вул. Рози Люксембург (нині – Липська), 16.

6. У 1955 р. КГБ при РМ СРСР направив в обласні управління держбезпеки директиву №108 сс, в якій дав вказівку повідомляти родичам розстріляних, що їх рідні «померли в місцях позбавлення волі, а в необхідних випадках, при рішенні майнових або інших правових питань, реєструвати в загсах смерть розстріляних із видачею заявникам свідоцтв, в яких дати смерті вказувати у межах 10 років з дня арешту, а причини смерті – вигадані».

7. В рамках «Великого терору» НКВД організувало та провело серію масових національних операцій. Це т.зв. «німецька операція» (25 липня 1937 року), «польська» (11 серпня 1937 року), «румунська», «латиська», «грецька», «іранська», «харбінська», «афганська», «проти болгар і македонців».

8. Спогади катів-енкаведистів та результати ексгумації тіл свідчать про характерний «почерк» вбивць. Як правило, це були постріли у потилицю або в перший шийний хребець із револьверів системи «Наган». Наган вважався точним, безвідмовним та достатньо потужним для завдання смертельного поранення, несильна віддача берегла сили катів при масових розстрілах.

9. Влітку 1937 року введено ряд нормативних документів, які посилили відповідальність членів родин репресованих. Дружини та чоловіки «ворогів народу» підлягали обов’язковому арешту, діти до 15 років передавались у спеціальні дитячі будинки. Члени сімей «ворогів народів», засуджених до розстрілу, підлягали примусовому переселенню у внутрішні області СРСР. Показовою є доля колишнього Генерального секретаря харчових справ УНР Миколи Стасюка, який в 1931-му був засуджений на 10 років, а потім дізнався що в 1937 році його дружина Марія була страчена «як дружина петлюрівського міністра».

10. Термін «Ворог народу» (латинське hostis publicus) має давньоримське походження. Він застосовувався до ворогів республіки, які прирівнювались до солдатів ворогуючої сторони та підлягали фізичному винищенню. Вдруге цей термін став загальновживаним в часи Великого терору якобінців у Франції в 1793–1794 рр. У СРСР цей термін був не лише розповсюдженим кліше політичної риторики, але і вписаним у Конституцію 1936-го, згідно 131 статті якої «ворогами народу» оголошувались особи, які вчиняли замах на громадську, соціалістичну власність.