"Книжкові віконця Лариси Письменної"

 11 лютого минає 110 років від дня народження  української письменниці  Лариси Письменної. Гадаєте, це такий псевдонім, спеціально для письменника? Аж ніяк! Це справжнє прізвище! Мабуть, доля сама напророкувала дівчинці стати письменницею…

 Народилася Лариса Михайлівна 11 лютого 1914 року в селі Чоповичі на Житомирщині. Батько її працював фельдшером, мати вчителювала. Закінчивши семирічку, вступила до Білоцерківського фінансового технікуму. Саме тоді у харківському журналі «Трактор» надрукували її перший вірш. 

 Війна  змінила життя Лариси Письменної. Як і тисячі мирних жителів, виїхала вона на схід, у Сибір. Працюючи у садочку розповідала свої перші казки вихованцям дитячого садочка. Так з'явилися  Золотий Богатир, Голубий Олень, Синя Ластівка та інші звірі, які розмовляли і дружили з добрими людьми.

 Ларисі Письменній нічого не залишалось, як щодня вигадувати все нові й нові казки та оповідання. Адже вона, як рідна мати, любила своїх вихованців, брала близько до серця їхнє горе, прагнула розважити і розвеселити.

Вона закінчила Кемерівське дошкільне педагогічне училище і вже з новою улюбленою спеціальністю  повернулася після війни додому, в Україну. Працювала завідувачкою дитячого садочка в місті Черкаси і продовжувала складати казки та оповідання для своїх вихованців. Згодом, записавши їх, наважилася надіслати до журналу «Радянська жінка».  Перше її оповідання побачило світ на сторінках цього часопису в 1951 році. А вже у 1955 році видавництво «Молодь» надрукувало її  книжку  оповідань «Томка з Боготола». У цей же час молода письменниця одержала на республіканському конкурсі заохочувальну премію за пригодницьку повість «Скарб Вовчої криниці».І надалі Лариса Письменна не поривала з дітьми: переїхавши у Київ, працювала завідувачкою редакції дошкільної літератури у відомому всім дитячому видавництві «Веселка». Протягом тридцяти років своєї літературної діяльності вона написала велику низку казок, оповідань, повістей як для дошкільнят і молодшого шкільного віку, так і для підлітків та старшокласників.  Найвідоміші з них: «Золотогривий» (1957), «Павлик-Равлик»(1959), «Як Петрик на дні моря жив» (1960), «Голубий олень» (1961), «Богатир Жовте Око» (1963), «Як у Чубасика сміх украли» (1965), «Жар-пташенята» (1967), «Півень Зелене Колесо» (1970), «Тисяча вікон і один журавель» (1971), «Чарівник на тонких ніжках» (1972), «Чап-Чалап» (1973), «Чарівний штурвал» (1975), «Не за синіми морями» (1980), «Неспокійні друзі» (1981), «Там, де живе Синя Ластівка» (1986), «Казки небом криті, а вітром підбиті» (1990).

У кожному своєму творі письменниця ненав’язливо, весело, вигадливо навчає людяності, доброті, вірності, дружбі. І про щоденну людську працю вона розповідає гарно, романтично, з усмішкою. У 1986 році за збірку казок, оповідань, повістей «Тисяча вікон і один журавель» письменниця була відзначена Республіканською премією імені Леся Українки.

Лариса Письменна дуже любила тварин. Вони були вірними друзями її дитинства: кіт-пройдисвіт Микита, який не відходив від дівчинки протягом її довгої та важкої хвороби, лагідний гусак Приймачок, ящірка В’юночка… Любов до усього живого письменниця пронесла через усе життя, і про своїх безсловесних, але добрих, вірних та відданих друзів розповіла згодом у оповіданнях «Джок», «Покусайл», «Мавра», «Кузя», «Гуля-Гуля куций хвіст». Згадуючи лиху лікарку із будинку відпочинку у Семилипках поблизу Києва, яка зненавиділа кицьку Мавру, вона із сумом зазначає: «Що можна довести недобрій людині? Навчити її стати доброю? Ні, навчати слід було тоді, коли вона була ще дитиною. Бо ж, певно, і  в дитинстві ця жінка не любила тварин. Як же вона збіднила своє життя!»

Лариса Письменна, без сумніву, була не лише чудовою оповідачкою, але й доброю людиною. І своєю добротою та фантазією щедро ділилася із малими друзями -читачами на сторінках своїх книжок. Бо була певна, що щасливі люди – це, насамперед, добрі, які вміють бути щасливими не лише за себе, але й за інших.

 Померла Лариса Письменна в Києві 20 лютого 1992 року. Написане письменницею – чимала сторінка української літератури для дітей, кращі її твори перекладені російською, естонською, румунською та іншими мовами.

Радимо прочитати казки та оповідання знаної письменниці.